Напевне, одною з найпопулярніших, найнеординарніших і найпровокативніших картин сьогодення вважається “Чорний квадрат”. Всі чули про картину, але що вона насправді означає знають не всі.
23 лютого 1879 року в Києві, в сім’ї польского управителя на цукровому заводі, народився майбутній великий художник-авангардист Казимир Северинович Малевич.
Професія батька була пов’язана з постійними роз’їздами, тому хлопчик провів дитинство далеко від великих міст. Вперше з живописом він познайомився у 1889 році в Києві, куди батько взяв його із собою на щорічний ярмарок. З цього моменту він закохався у живопис. Батько не поділяв захоплення сина, він бачив його продовжувачем сімейної справи, підтримку майбутній митець знаходить в особі матері.
1896 року Казимир вступає до Київської школи малювання Миколи Мурашка, де провчився лише рік, бо у справах батька сім’я має переїхати до Курська.
Відчуваючи недолік академічної освіти Малевич виїжджає у Москву, де влітку 1905 року намагається вступити до Московського училища живопису. Йому відмовляють. Повторні спроби у 1906 та 1907 роках теж не приносять бажаного результату. Тоді ж, у 1907 він вирішує продовжити освіту в школі-студії Федора Рерберга, де вивчає історію живопису та вдосконалює техніку, копіюючи полотна відомих майстрів.
На першій виставці об’єднання ранніх авангардистів “Бубновий валет” в 1910 Малевич заявляє про себе як художник, що пише стилі авангарду (“Полотери”, “Купальник”, “Мозольний оператор в лазні”).
Популярні течії живопису ХХ століття
З винаходом фотографії та кінематографу об’єктивне зображення навколишньої дійсності на картинах відходить на другий план. Полотна, які створюють художники з кінця ХІХ століття поступово втрачають естетичність та сюжет. На головне місце у живопису стає ідея та символ. Популярними течіями тієї епохи стають:
- імпресіонізм;
- пуантилізм;
- фовізм;
- примітивізм;
- кубізм.
Техніка імпресіонізму передбачає замальовку широкими мазками. “Пуантилізм” показує предмет у вигляді крапок. “Фовізм” передбачає використання насичених кольорів у поєднанні з абстрактними контурами, а “примітивізм” спрощує образи, роблячи зображення подібними до первісних наскельних написів або дитячих малюнків. Образи на картинах стають все менш схожими на їх реальні прототипи.
Експериментуючи з розбиттям об’ємного предмета на площині та грані Пабло Пікассо перетворює форми на геометричні блоки, перспектива зникає, виникає відчуття непереборного простору та могутньої маси. З’являється новий стиль — “кубізм”, що зводить до мінімуму наявність зовнішніх ознак предмета, які дозволять визначити його реальний вигляд.
Казимир Малевич та пошук власного стилю
Мало відомий тоді Казимир Малевич кидається між різними течіями, намагаючись “знайти себе”. Він пробує фовізм, примітивізм, кубізм, навіть домагаючись деяких успіхів, але піднятися вище “других ролей” йому поки що не вдається. У цей час до Росії проникає нова течія — “футуризм”, яка зародилася в Італії в 1909 році.
Футуризм — революція у мистецтві, що відкидає усі завоювання класичної школи, спираючись на індустріалізацію, урбанізацію та технічний прогрес. Малевич з азартом підхоплює нову ідею та у 1913 році сприяє проведенню “Першого всеросійського з’їзду футуристів”. Те, що учасників зльоту всього троє: письменник А. Кручених, композитор М. Матюшин та сам Малевич його ніяк не бентежить. Щоб заявити про себе, на початку ухвалюється рішення про створення опери “Перемога над сонцем”. А що може перемогти символ всього живого — жовте коло сонця? Чорний квадрат! Так у декораціях до опери вже несміливо проглядаються зачатки майбутнього “Чорного квадрата”. Цілком алогічна опера приносить бажаний результат: про російських футуристів заговорили. Малевич отримує довгоочікуване визнання як перший та, поки що єдиний, художник-футурист. Але цього кипучій натурі Казимира Севериновича замало: у 1914 році він оголошує про створення нового напряму в образотворчому мистецтві “февралізм”. На першій футуристичній виставці картин “Трамвай В” демонструється його робота “Композиція із Моною Лізою”, яка стає провісником створення нової течії у живопису — “супрематизму”, котрий згодом і приніс Малевичу світову славу.
Історія створення картини “Чорний квадрат”
“Чорний квадрат” був створений у 1915 році. Презентувати картину Малевич планує на виставці художників-футуристів “0,10”, яка мала відбутися у Петрограді наприкінці 1915 року. Футуризм на цей момент набув певного розмаху і чимало учасників виставки бачать себе зірками цього заходу. Малевич активно включається у боротьбу.
Перша проблема на шляху до успіху — Казимир Северинович із жахом розуміє, що немає нічого легшого, ніж скопіювати його простий та лаконічний шедевр. Побоюючись конкуренції, вся подальша робота з підготовки до виставки ведеться в режимі найсуворішої таємності. До виставки він підготував ще 38 робіт, виконаних у стилі супрематизму: “Чорний круг”, “Чорний хрест”, одним словом, усі можливі геометричні форми.
Але незадовго до відкриття виставки відбувається страшний конфуз: випадково зайшовши до майстерні до приятеля, картини, підготовлені до виставки, випадково побачив художник-авангардист І.Пуні — таємниця нової течії розкрита. Малевич звертається до Матюшина (одного зі співавторів “Перемоги над сонцем”) з проханням терміново випустити брошуру, яка б підтверджувала його авторське право на новий стиль живопису. Так утворюється брошура “Від кубізму до супрематизму. Новий художній реалізм”, що стає маніфестом нового сучасного мистецтва.
Назву нової течії автор вигадав відповідну: “супрематизм”. І, якщо усі старі назви стилів давали уявлення про техніку та ідею: імпресіонізм — враження, широкі мазки, кубізм — незграбні форми, пуантивізм — точки, то тільки “супрематизм” (що у вільному перекладі означає “найвищий ступінь найкращого”) не передбачає жодних тлумачень, крім : “я — найкраще з того, що існує”.
Казимир Северинович домагається перейменування виставки на “Останню футуристичну”, натякаючи тим самим, що його супрематизм стане “вбивцею футуризму”. За місяць до відкриття виставки, Малевич офіційно оголошує про винахід нового стилю та пояснює його суть.
На експозиції картина “Чорний квадрат” повішена у “червоному куті” приміщення, на місці, де традиційно розташовувалися лише лики святих, з натяком на “божественність” полотна. Для православного суспільства це скандал. Проте, мета досягнута — навколо картини та імені її автора піднявся неймовірний галас. І неважливо, що думки критиків та глядачів не завжди позитивні — головне, що про Малевича та його новий напрям у мистецтві дізналися всі.
Починається епоха мистецтва “чистої форми”, при цьому митець свідомо відмовляється від масового схвалення його творчості недосвідченим глядачем.
Що означає “Чорний квадрат” Малевича
Замість художнього образу на полотні зображено об’єкт, якого взагалі не існує у природі. Спроби створити щось подібне вже намагалися зробити абстракціоністи В. Кандинський та П. Мондріан. Але їх твори відрізняються наявність мінімальної естетичності, пропорції зрозумілі та проглядається певна подоба композиції — хоч і важко, але об’єкт на картині все ж таки можна впізнати. У “Чорному квадраті” або, як його назвав сам автор “Чорному субліматичному чотирикутнику”, поняття “предмет” відсутнє як таке.
У свідомості простого глядача слово “картина” асоціюється з чимось красивим, потворне “мистецтвом” назвати складно. Відноситися до цього можна по-різному, але факт залишається фактом: до 30% шедеврів сучасного світового мистецтва, на перший погляд, виглядають жахливо. Все залежить від ставлення глядача: якщо не обтяжувати себе спробами знайти тлумачення чому безглузда, як здається, сучасна інсталяція вважається шедевром, то можна цілком нормально залишатися в “зоні комфорту” стилю, що полюбився. А для того, щоб стати знавцем та поціновувачем, необхідно поглянути на представлений об’єкт ширше, враховуючи не лише зовнішній вигляд, а й обставини та час створення, які надають дуже сильний вплив на світогляд автора твору.
Отже, кінець дев’ятнадцятого сторіччя — час індустріальної революції: з’являються паротяги, пароплави, які відкривають можливість подорожей на далекі відстані та розкривають межі світу для широких мас населення — селянин, який поколінням не бачив нічого, крім рідної хати, переїжджає до іншого міста, поринаючи у зовсім новий для нього суспільний устрій. Змінюється соціальна ситуація у суспільстві: на зміну монархічним династіям приходять парламенти, у повітрі витають соціалістичні та комуністичні ідеї. Суспільство змінюється, а форми його існування поки що залишаються на місці. Мода, архітектура, оформлення інтер’єрів такі ж як сто років потому, нагадують про романтичних казкових принцес, палаци та царські палати. Але, до музеїв та виставок починають ходити не лише аристократи, а широка публіка більш не хоче купувати казки.
“Чорний квадрат” у такому контексті — поворотний момент в історії розвитку культури, як візуального сприйняття навколишньої дійсності. Це перемога ідеї над природою, спроба змінити світ, представляючи візуально знайомі предмети у нових формах та кольорах. Від усього, що було створено раніше, “Чорний квадрат” відрізняє найвищий ступінь спрощення реальності: квадрат — найпростіша та найстійкіша з геометричних фігур, вписана в оточення такого ж квадратного полотна, це не залишає художнику вибору ні на співвідношення сторін, ні на розташування фігури на площині. Чорний колір, символізуючи відсутність всього що існує, якнайкраще показує концепцію заперечення всього наявного. І, як результат — твір та автор є, форма і зміст відсутні.
Супрематизм, як простота у її найвищому прояві, активно проникає у повсякденне життя. З’являються вишиті подушки, скатертини, ширми та рушники, ескізи орнаменту для яких виконує особисто Малевич. У Вітебську на початку 20-х років фасади будинків, міський транспорт і навіть трибуни для виступів радянських агітаторів розписані червоними колами та помаранчевими прямокутниками на білому фоні.
З Малевичем активно співпрацює Ленінградський фарфоровий завод.
І сьогодні його ідеї використовують у своїх творах модні кутюр’є, їх можна побачити в архітектурі баухауса, та дизайнерських рішеннях Дітера Рамса та Стіва Джобса.
Скільки коштує картина
На даний час оригінал Чорного квадрата, датований 1915 роком, є власністю Державної Третьяковської галереї та виставляти полотно на продаж музей не планує. Сума страховки, за словами співробітників галереї складає 1 000 000 рублів.
Але, вже понад сто років навколо найвідомішої картини початку минулого століття не вщухають суперечки. Одіозність постаті художника, якого весь світ вважає основоположником російського авангарду, вплив картини всю історію сучасного мистецтва неухильно підіймають ринкову вартість картини відносно страхової у десятки разів. А завіса таємниці, що огортає нещодавно виявлені об’єкти, приховані під основним зображенням, лише підігрівають інтереси колекціонерів.
Таким чином, на думку експертів торговельного дому “Сотбіс”, які займаються супроводом та оцінкою об’єктів російського мистецтва на аукціонних торгах стартова ціна цього лота складе не менше 20 мільйонів доларів. Підсумкову вартість полотна не може передбачити ніхто, але ті ж фахівці сходяться на думці, що сума в 100 мільйонів доларів ще не межа — з часом інтерес до картини серед цінителів російського живопису у стилі авангарду тільки збільшується.
Цікаві факти про картину “Чорний квадрат
“Чорний квадрат” став об’єктом численних досліджень, та викликав багато питань серед професіоналів. Наприклад:
- Чорний квадрат, по суті, “квадратом” назвати не можна: його сторони не паралельні. На думку автора це один зі ступенів захисту шедевра від підробки. З цієї ж причини замість класичного чорного пігменту автор використав суміш фарб.
- У ході рентгенівських досліджень на сучасному обладнанні, під зображенням чорного квадрату на полотні виявлені ще два приховані малюнки, які являють собою кольорову абстракцію, та напис: “Битва негрів у темній печері”. Доречі, це не щось нове. Історії вже були відомі подібні зображення абсолютно чорних чотирикутників:
- “Велика пітьма” Роберта Фладда (1617);
- “Вигляд на La Hougue (під покровом ночі)” Берталя (1843р.);
- “Нічна бійка негрів у підвалі” Пола Білхода (1882);
- “Битва негрів у печері глибокої ночі” Альфонса Алле (1893).
- Тлумачення наявності кольорового ескізу, закритого чорним квадратом, теж дуже просте: на думку автора, він мав символізувати остаточну перемогу супрематизму над футуризмом. А напис — ще одна особливість, яка б підтверджувала унікальність полотна. Цікаво, що виявлення напису показало вченим, що останні сто років картина демонструвалася “догори ногами”.
- Існує чотири “Чорних квадратів”, написаних Малевичем. Думки про причини цього вчинку серед мистецтвознавців різняться: одні вважають, що митець намагався “переосмислити себе”, інші та їх більшість, упевнені, що автор просто копіював свій найвдаліший твір, так і не створивши більш нічого, гідного уваги суспільства. Але, при цьому, жоден із “Чорних квадратів”, написаних згодом, не схожий на попередній. Перший варіант 1915 року та третій, написаний у 1929р. виставлені у залах Третьяковської галереї. Другий, датований 1923р. зберігається у Російському музеї. Четвертий, написаний орієнтовно 1931-1932 роках був випадково виявлений лише у 1993р., та після усіх необхідних експертиз з 2000г. знаходиться у колекції Державного Ермітажу.
