5 причин, чому варто подивитись німе кіно

28 грудня 1895 року — це видатний день в історії людства. Цей день вважається днем народження кінематографу.

Що таке німе кіно

“Німе кіно” таку назву отримав кінематограф на початку своєї появи, коли всі фільми, що виходили на екран, були беззвучні. З моменту зародження кінематографу і до виходу звукового кіно “німі” фільми залишалися єдиним різновидом кінофільмів. 

Історія появи німого кіно

Едвард Майбрідж – художник та фотограф за фахом, першим у світі почав використовувати декілька фотоапаратів водночас. Завдяки чому, у 1878 р. йому вдалося зняти стрибки коня на кличку Оцідент. Пізніше він створив зоопраксископ – пристрій для проектування рухомих картинок, який існував до моменту появи целулоїдної плівки. Наступним винаходом стала камера з фотопластинами на обертовому барабані.

У 1884 р. американський винахідник Джордж Істмен замінив фотопластини паперовою плівкою з попередньо нанесеною на неї шаром фотоемульсії.

Французький винахідник Луї Ле Пренс створив для запису зображення першу у світі хронофотографічну камеру з одним об’єктивом та гнучким рулонним носієм. У 1888 р. він засняв на плівці перший фільм, який мав назву “Сцена в саду Роунлгей”.

Епоха німого кіно

Розвиток французької кінематографії нерозривно пов’язаний з ім’ям братів Люм’єрів. 13 лютого 1895 р. вони отримали патент як на зйомки фільмів, так і на їх демонстрацію, яка вперше відбулася наприкінці грудня 1895 р. в салоні “Гран-кафе” на бульварі Капуцинів. На кіносеансі, протягом двадцяти хвилин, було продемонстровано десять фільмів.

В США на студії Томаса Едісона починаючи з 1889 р. теж успішно відбувалися зйомки фільмів, більшу частину яких зняв режисер Вільям Діксон. За деякий час німе кіно почало виходити з титрами або інтертитрами – це текстові вставки, за допомогою яких пояснювався сюжет, відтворювалися реплики екранних героїв. На початковій стадії фільми в прокат видавалися без вмонтованих титрів, прокатник одержував текст з титрами, який мав надрукувати та вставити за своїм бажанням. З початком нового століття з’явилися титрувальні майстерні, в обов’язки яких входило виготовлення монтажних фрагментів з интертитрами. З часом титри стали невід’ємною частиною фільмів.

Показ фільмів супроводжувався грою на фортепіано. Такого музиканта називали тапером.

Французька кіностудія “Гомон”, яка була створена у 1895 р. інженером-винахідником Леоном Гомоном, на початку ХХ століття почала займатися створенням звукового кіно. Процес синхронізації зображення та звуку вирішувався шляхом поєднання в межах однієї осі кінопроектора з фонографом, а потім з грамофоном. В такому ж напрямку просувався й Чарльз Урбан. Складність створених апаратів була перешкодою для їх успішного застосування.

Звукове супроводження поширилося у другій половині двадцятих років. Перший звуковий фільм, який у 1927 р. з’явився у широкому прокаті, називався “Співак джазу”. Зйомки німого кіно продовжувалися до 1929 р., звукове кіно стало більш популярним.

Сюжет німого кіно

Перші німі фільми мали не вигадливий сюжет. Таким є фільм «Вихід робітників з фабрики братів Люм’єрів у Ліоні», де зображується вихід за ворота фабрики декількох сотень робітників, собаки, коня та однієї особи на велосипеді. 

У комедії “Политий поливальник” маленький хлопчик бавився та випадково поставив ногу на шланг, вода з якого обливає поливальника. 

Першим фільмом зі спецефектами став “Руйнування стіни”. В цьому кінофільмі кадри прокручуються у зворотному порядку і зруйнована стіна, нібито, сама відновлюється. 

Перший повнометражний фільм жахів “Кабінет доктора Калігарі” був знятий у 1920 р. режисером Робертом Віне. Це розповідь про жорстокі експерименти доктора Калігарі.

Видатні актори німого кіно

Завдяки німому кіно світ дізнався про таких видатних акторів, як: 

1. Сара Бернар – французька актриса.
2. Сер Чарльз Спенсер Чаплін – американський та англійський кіноактор, сценарист, композитор та режисер.
3. Наталія Андріанівна Лисенко – українська та французька актриса.
4. Лойал Андервуд – американський кіноактор.
5. Стенлі “Тайні” Сендфорд – американський актор.
6. Алма Беннет – американська актриса.
7. Моріц Стіллер – шведський актор, сценарист та режисер.
8. Ерік Кемпбелл – британський актор-комік.
9. Віра Василівна Холодна – російська актриса.
10. Алан Гарсия – американський актор.

Німе кіно та Чарлі Чаплін

Сер Чарльз Спенсер Чаплін – вважається універсальним майстром кінематографу. Він створив неперевершений образ бродяги Чарлі, який запам’ятався глядачам по фільмах:

• “Дитячі автомобільні гонки”;
• “Надзвичайно скрутне становище Мейбл”;
• “Вогні великого міста”;
• “Бродяга”;
• “Нові часи”;
• “Малюк”;
• “Крамниця лихваря”;
• “Золота лихоманка”:
• “Цирк”;
• “Застигнутий дощем”.

В десяті роки ХХ століття Чарлі Чаплін працював на кіностудії “Кістоун” актором. З квітня 1914 р. Чаплін почав випробувати себе в якості режисера та автора сценарію більшості фільмів з власною участю, з 1916 р. він почав продюсувати фільми, а з 1918 – писати музику. У 1919 р. він разом з Мері Пікфорд, Дугласом Фербенксом та Девідом Гріффітом заснував кіностудію United Artists. В епоху німого кіно Чарлі Чаплін вважався одним із найбільш творчих та впливових людей. Його творче життя потрапило під вплив французького коміка та кіноактора Макса Ліндера, якому пізніше він присвятив один зі своїх фільмів

Розвиток українського кінематографу

Після жовтневої революції 1917 р. почалася масова еміграція всіх незадоволених радянською владою. Ця доля не оминула і кінематограф, спочатку найвідоміші українські кіномагнати перевели свої фірми на південь України, а потім виїхали за кордон. У лютому 1920 р. на борту грецького товарного корабля “Пантера” покинула Батьківщину група Йосифа Єрмольєва. Серед виїжджаючих були головний студійний актор Іван Мозжухін з дружиною актрисою Наталею Лисенко, актор та режисер Володимир Стрижевський, оператор Микола Топорков. По дорозі на Захід кінематографісти-емігранти зняли фільм “Жахлива пригода”. Ці зйомки почалися ще в Ялті, продовжились на теплоході, потім у Константинополі, де акторська група залишилася на декілька місяців, а закінчили вже у Франції, куди, завдяки контактам з компанією Pathe Єрмольєву вдалося вивезти свою команду. Вони зупинилися в передмісті Парижу Монтре, а працювали в закинутих павільйонах Pathe. Невдовзі Єрмольєв передав права на кіностудію Олександру Каменці, а сам разом із Володимиром Стрижевським та Яковом Протазановим перебрався до Мюнхена. Каменка дав нове ім’я студії – “Альбатрос”, там були зняті найвідоміші емігрантські фільми у Франції. 

На початку двадцятих років Німеччина була другою столицею емігрантського кіно. Туди й потрапив кіномагнат Дмитро Харитонов з кіногрупою. Там він створив свою кінофірму, а згодом її філію у Константинополі. Об’єднавшись з кількома іншими кінопромисловцями, створив один із найпотужніших німецьких кіноконцернів “Caesar-Film”, який намагався скласти конкуренцію Голівудові. Потім створив кіностудію у Парижі, але справи почали різко погіршуватися, він продав свою кіностудію у Мюнхені та відійшов від кіношних справ.

Олександр Ханжонков – третій з основних кіномагнатів, які виїхали за кордон з півдня України, в еміграції перебував недовго. Спочатку він оселився у Мілані, потім переїхав до Відня, намагався розробляти звукове кіно, але за нестачею коштів, все припинив та скористувавшись запрошенням “Русфільму” повернувся до Радянського Союзу. За кілька років його усунули від кіновиробництва.

5 причин, щоб подивитися німе кіно

В наш час налічується багато відомих кінокомпаній, які створюють для нас цікаві фільми різні за сюжетом та спец. ефектами, але німе кіно — це класика кінематографу і ось чому його варто подивитися:

1. Німе кіно надає можливість краще познайомитися з історією кінематографа.
2. Неперевершена гра акторів робить можливим зрозуміти сюжет без слів.
3. Має цікавий сюжет.
4. Кіно без слів передає атмосферу та колорит початку ХХ століття.
5. Німе кіно навчить відчувати, спостерігати та помічати найменші дрібниці.

Добірка німого кіно, яке варто переглянути

На сьогодні збереглося понад 25% німих кіно, створених на початку розвитку кінематографа. З появою звукових фільмів прокатники визнали за не потрібне зберігання німих кінострічок, тому більшість із них підлегла утилізації. Німе кіно призначене для сімейного перегляду: воно просте і зрозуміле без слів, а заставки з титрами, які пояснюють розповідь, цікаво читати вголос та обговорювати; до того ж німі фільми неймовірно щирі — вони водночас смішні та зворушливі.

Пропонуємо список із 10 німих фільмів, які варто переглянути:

1. “Вогні великого міста”, 1931 р. Лірична комедія.
2. “Безпека в останню чергу!”, 1923 рік. Комедія.
3. “Подорож на Місяць”, 1902 р. Фільм-пародія на романи Жуля Верна та Герберта Уеллса.
4. ​”Фауст”, 1926 р. Драма.
5. “Сторінка божевілля”, 1926 р. Драма.
6. “Носферату. Симфонія жаху”, 1922 р. Фільм жахів.
7. “Схід сонця”, 1927 р. Кримінал, мелодрама.
8. ”Метрополіс”, 1927 р. Фантастика, трилер.
9. “Новий час”, 1936 р. Драма, комедія.
10.  “Кабінет доктора Калігарі”, 1920 р. Детектив, трилер.

Цікаві факти про німе кіно

Наостанок наша редакція підготувала декілька цікавих фактів по німе кіно:

1. Слово “кіно” прийшло з Німеччини. 
2. 80% американських німих кіно безповоротно втрачено (з-за пожеж або по причині нестачі міста для зберігання кіноплівок).
3. Під час популярності Ч. Чапліна в Америці часто проводився конкурс під назвою “Чаплініада” на краще копіювання актора. Колись Чарлі Чаплін вирішив інкогніто взяти участь в одному з таких конкурсів, але програв. 
4. 342 дублі (найбільша кількість) було зроблено під час зйомки невеличкого епізоду у фільмі “Вогні великого міста”.
5. У роботі над фільмом “Вогні рампи” Ч. Чаплін успішно виконав професійні обов’язки восьми людей:
   • продюсер; 
   • сценарист; 
   • режисер; 
   • композитор; 
   • хореограф; 
   • монтажер; 
   • художник по костюмах;
   • виконавець головної ролі.