Високий, низький або середній… Зріст людини — поняття досить узагальнене, адже з моменту народження до настання смерті в розмірах змінюються всі частини організму. А як цей параметр впливає на загальну самооцінку?
Вчені-біологи виділяють такі причини, що впливають на цей процес:
- кількість гормонів;
- якість харчування;
- фізична активність.
Немаловажну роль грає і генетична схильність. Гени — це ланцюжки ДНК, які визначають зовнішні та внутрішні ознаки подальшого розвитку організму за весь період його розвитку.
Чому людина росте
Як і будь-яка біологічна система, людський організм з моменту зачаття “запрограмований” на постійне самовдосконалення. Вчені називають цей процес “клітинним мітозом”.
“Мітоз” — процес розмноження клітин, при якому інформація про кожну новостворену “комірку” організму береться з ДНК вже існуючої. Цей процес триває доти, доки не стане завершеною “вся картина” — жива істота досягає свого повного розміру та здатності до відтворення собі подібних.
Періоди зростання людини
Вчені розділили весь процес найбільш бурхливого розвитку людського організму на три періоди:
- Перший (умовно) рік життя — це стадія швидкого зростання, коли змінюються майже всі характеристики організму — немовля вчиться взаємодіяти з навколишнім світом: сидіти, повзати, ходити, говорити, реагувати на зовнішні впливи. Триває він у середньому від 16 до 18 місяців, і його тривалість та “продуктивність” безпосередньо залежить від уваги батьків.
- Наступний період — “стадія уповільненого зростання”. Нормою вважається збільшення висоти тіла (5-7 см на рік), підвищення комунікабельності, розвиток пам’яті, фізичної активності, здатності сприймати та аналізувати інформацію, що надходить ззовні.
- Остання стадія — пубертатне зростання. Цей період ще називають “часом статевого дозрівання”: збільшення у розмірах кісток та м’язів супроводжується гормональними змінами: у дівчаток починаються менструації, а у хлопчиків дозрівають сперматозоїди. Пропорції тіла починають набувати закінченого характеру.
- Далі слідує “доросле зростання”. На цьому етапі остаточно формуються усі фізіологічні пропорції тіла. Цей період характеризується стабільністю. Усі подальші зміни залежать лише від способу життя: підтримки належної фізичної форми та уваги до власного здоров’я.
Від чого залежить зріст людини
Саме собою зріст — процес ступінчастий і не завжди періоди зміни лінійних розмірів та обсягу окремих органів збігаються за часом. Чоловіки “припиняють рости” приблизно до 24-25 років, жінки – 20-21. Зріст, як зміна довжини тіла людини з часом стабілізується. Звичайно, деякі вікові зміни діють практично до самого кінця життя.
Кількість здорової їжі, час перебування у комфортних кліматичних умовах (сонце, повітря та вода), адекватні фізичні навантаження — це ті позитивні фактори, які сприяють нормальному розвитку організму за весь період його життя.
Спадковість (генетична схильність) грає у цьому процесі не останню роль. Наприклад, соматотропін (активний білок, що відповідає в організмі за відтворення нових клітин) синтезується у кожної людини по-різному: ймовірність появи дитини зростом “вище за середній” набагато вище у високих батьків.
І навіть психологічний дискомфорт може стати причиною низькорослості — якщо в підлітковому віці домінуючим фактором є комплекс неповноцінності, вироблення гормонів росту гіпофізом пригнічується.
Соматотропін виробляється здебільшого у нічний час, коли організм відпочиває. Під його впливом відбувається зростання та зміцнення кісткової та м’язової тканин, підвищується еластичність та пружність шкіри.
Важливу роль цей гормон грає й у розщепленні жирів, виробляючи при цьому необхідну для підтримки фізичної активності енергію. Тому відразу після пробудження людина здається візуально “стрункішою”.
Чи можна змінити свій зріст
Найбільша “печаль”, яка хвилює людей — низький зріст. “Перемогти” її можливо, але для цього слід розібратися у причинах проблеми та виявити деяку активність. “Гарантовано вирости на 10 см” — завдання нездійсненне, проте, воно вирішуване, якщо залучити до участі в процесі грамотного фахівця. Ендокринолог допоможе підібрати курс спеціальних медикаментозних препаратів та порадить комплекс необхідних фізичних вправ.
У складних випадках на допомогу прийде хірург — за допомогою апарата Ілізарова приблизно за рік можна на кілька сантиметрів збільшити довжину кісток ніг (щоправда, весь цей період доведеться пересуватися за допомогою милиць). Натомість, візуальний ефект від процедури буде очевидній.
Цікаві факти про людський зріст
- За твердженням британського видання “Lancet Oncology” ризик розвитку онкологічних захворювань безпосередньо пов’язаний з ростом людини. Пояснення автора дослідження Джейн Грін: “У високих людей більше клітин в організмі, тому ймовірність захворіти більше”…
- Після 40-річного віку зріст середньостатистичного жителя Європи зменшується. Джон Уайт, доктор медичних наук із Великобританії, безпосередньо пов’язує це з розвитком вікових захворювань — наприклад «остеопороз» (ослаблення кісткової тканини). Крім болючих симптомів, у пацієнта спостерігається порушення постави, що візуально призводить до ефекту зменшення висоти тіла.
- На рубежі 18-19 століть найвищими на планеті вважалися жителі США (чоловіки — 179 см, жінки — 164 см). Але часи змінюються: на сьогоднішній день найвищим у світі вважається населення Нідерландів: 182 і 172 см відповідно. Вчені пояснюють цей факт традиційним переважанням у їх раціоні молочних продуктів та традиціями здорового харчування. Тоді як серед мешканців США прихильність нації до фаст-фуду призводить до зростання не “вгору” а “вшир”.
- Вчені відразу двох британських університетів (в Единбурзі та в Абердіні) провели дослідження, метою якого було з’ясування впливу зросту людини на рівень його інтелекту. Було вивчено близько 7 000 зразків ДНК, зовсім не пов’язаних між собою людей. Відповідно проводилася й низка тестів на їх інтелектуальний розвиток. Висновки показали: люди високого зросту виявили вищі показники IQ. Хоча більшість дослідників зійшлося на думці, що основна причина такого результату — генетика (70%) та зовнішні чинники (навіювання та самонавіювання) на їхню частку вчені відвели близько 30%.
