В сучасній мові зустрічається багато різних абревіатур. Одна з них, яку найчастіше можна зустріти у письмових листах та електронних повідомленнях — зазвичай, наприкінці. Якщо ми хочемо доповнити текст остаточною думкою або переказати загальний зміст, ми пишемо “P.S.” Але насправді P.S. — це не абревіатура й не частина основного тексту, це тільки скорочення.
Що означає “PS”
В перекладі з англійської “P.S.” означає “постскриптум”. Але воно має латинське походження від слова postscriptum, яке дослівно перекладається як “написане після”. Відповідно до dictionary.com, слово “постскриптум” вперше з’явилося в англійській мові на початку 16-того століття. Потреба в ньому виникає при написанні листа, коли щось треба додати до вже написаного тексту. Щоб не переписувати всього листа ставлять ці дві літери, а потім дописують свої думки. Ця абревіатура набрала популярності протягом наступних ста років, остаточно закріпившись до початку 17-століття.
Як використовувати P.S.
P.S. завжди пишуться великими літерами в окремому останньому абзаці після підпису та дати кореспонденції. Іноді нижче P.S. містяться інші зауваження такої ж стислої форми. Для таких приписок використовують скорочення «P. P. S.» (post post scriptum) або «P. S. S.» (post sub scriptum).
А як щодо пунктуації? Зрештою, якщо “постскриптум” складається з одного слова, чи повинні “P” і “S” бути написані з великої літери? Чи мають після них стояти крапки?
На ці питання відповів Кембриджський словник, який стверджує, що “PS” без точок є основним варіантом в англійській варіації, але в американській англійській, зазвичай, використовуються крапки. Відповідно до Чиказького посібника зі стилю ця абревіатура вживається без крапок.
Приклади використання PS
З розвитком інтернету та електронної пошти більше немає потреби додавати забуте в кінці повідомлень. Але постскриптуми ефективно використовуються і в наш час. Крім потенційної можливості додати щось забуте в лист, вони спроможні в електронних повідомленнях зробити коротке зауваження або підбити остаточний підсумок.
“Постскриптум” – це остаточне слово у вашій кореспонденції, яке виділяється окремо від основного тексту. Багато маркетингових листів або листів про збір коштів підсумовують свій зміст або закликають до дії в P.S. в кінці, оскільки це може привернути увагу людей, які можуть пропустити решту листа. В офіційних листах його не заведено використовувати. В окремих випадках відправник використовує його як кумедну післямову.
У листі 1938 року, адресованому юному шанувальнику, Чарльз Діккенс використав PS, щоб вибачитися за неакуратний підпис!
P.S. Я пишу своє ім’я не дуже розбірливо, але ви знаєте, що це таке, тож не беріть у голову.
У 1984 році, актор Джон Кенді використав такий підпис, щоб (жартома) попросити грошей у відповіді на лист шанувальників!
P.S. Чи не могли б ви надіслати мені щось? Акторська робота триває не так, як я планував.
