Європейський Союз займає велику частину Західної та Центральної Європи, крім цього до його складу належить багато заморських земель, на яких розташовані країни-члени ЄС. Територія союзу досягає 4,4 млн км². Населення Євросоюзу на перше січня 2020 р. нараховувало понад 447 млн осіб, що дорівнює 5,8% усього населення планети.
Що таке Європейський Союз і для чого його створили
ЄС — це політичний та економічний союз, членами якого на цей час є двадцять сім незалежних країн, розташованих в Європі.
Мета створення ЄС полягала в успішному впровадженні наступних заходів:
- спільний внутрішній ринок;
- спільні торговельна, аграрна, транспортна політики;
- координація в атомній енергетиці;
- координація економічної та соціальної політики;
- спільна закордонна політика й політика внутрішньої безпеки;
- координація у сфері правосуддя і внутрішніх справ;
- укладання договору про Шенгенську зону;
- затвердження спільних органів влади.
Коли було створено Європейський Союз
Євросоюз був створений на основі Маастрихтського договору, ухвалення якого відбулося 7 лютого 1992 р.. Чинності він набув майже через 8 місяців, це сталося 1 листопада 1993 р.. У 2009 р. набула чинності Лісабонська угода, яка затвердила черговий значний перегляд конституційних принципів ЄС. Юридично столиця в ЄС відсутня, але практично нею вважається Брюссель. Це пов’язано з найбільшою кількістю інституцій Євросоюзу, розташованих саме там.
Історія створення ЄС
В ХІХ ст. в результаті ліберальних ідей, навіяних французькою та американською революціями, виникла політична думка щодо європейської єдності. У 1849 р. у Парижі відбувся Міжнародний конгрес миру, на якому під час свого виступу Віктор Гюго вперше використав термін Сполучені Штати Європи. Спостереження за все більш зростаючим ринком США призвели до бажання економічної інтеграції європейського континенту.
У 1920 р. британський економіст Джон Мейнард Кейнс виступив за створення Європейського економічного союзу. Через кілька років Річард фон Куденхове-Калергі заснував рух “Пан-Європа”, під впливом його ідей прем’єр-міністр Франції Арістід Бріан
у 1929 р. виступив з промовою перед асамблеєю Ліги Націй, в якій закликав до заснування Європейського Союзу.
У березні 1943 р. Уїнстон Черчилль у своїй радіопромові висловив думку про створення “Ради Європи”. Тяжким наслідком Другої Світової війни виявилося погіршення економіки багатьох європейських країн.
9 травня 1950 р. у “Декларації Шумана” була визначена офіційна пропозиція щодо з’єднання європейських країн. Внаслідок цієї декларації 18 квітня 1951 р. був укладений Паризький договір про створення Європейської спільноти з вугілля і сталі (ЄСВС), який набув чинності 23 липня 1952 р.. Цю спільноту складало шість держав:
- Бельгія;
- Італія;
- Люксембург;
- Нідерланди;
- Франція;
- ФРН.

Ці країни між собою обмінювалися сировиною, яка використовувалася у металургійній галузі. Таким чином зростав розвиток економіки.
Але треба було думати не тільки за економіку, а ще й за мирні стосунки. Тому 27 травня 1952 р. ця шістка країн підписує Договір про затвердження Європейської оборонної спільноти. Але ратифікували цей договір тільки п’ять країн. У серпні 1954 р. французьким парламентом було прийнято рішення відкласти ратифікацію. На основі Брюссельського договору 1948 р. був заснований Західноєвропейський союз, який відповідав за оборону та безпеку.
У лютому 1953 р. був прийнятий проект Договору про європейську політичну спільноту, відповідно якому передбачалося перейти на інституціональну структуру влади.
В 1957 р. відповідно Римським договорам була заснована Європейська економічна спільнота (ЄЕС), яка передбачала покращення прогресу в економічній, соціальній та політичній співпраці між країнами.
Метою створення ЄЕС було:
- регулювання зон вільної торгівлі;
- створення митного союз;
- створення спільного ринку.
1 січня 1958 р. крім ЄЕС набула чинності ще і Європейська спільнота з атомної енергії (Євратом). Використання ядерної енергії в мирному житті — це головна мета Євроатому.
8 квітня 1965 р. сталося ухвалення Договору про злиття виконавчих органів ЄСВС, Євратому та ЄЕС в єдине ціле. Результатом стало рішення заснувати Європейську Комісію та Раду Європейського Союзу. Договір набув чинності 1 липня 1967 р..
Через двадцять років день в день набув чинності Єдиний європейський акт, який був підписаний у лютому 1986 року. Цим документом визначалися цілі подальшого розвитку Європейської інтеграції. Також у цьому акті було розглянуте питання про створення Європейського Союзу, який повинен був стати інститутом не тільки економічного, а й політичного напрямків. Це виявилося привидом для підписання Маастрихтського договору.
Країни, які входять до складу ЄС

Країни, які увійшли до складу Європейського Союзу по рокам:
- 1957 р. — Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Франція, ФРН.
- 1973 р. — Сполучене Королівство Великої Британії, Данія, Ірландія.
- 1981 р. — Греція.
- 1986 р. — Іспанія, Португалія.
- 1995 р. — Фінляндія, Австрія, Швеція.
- 2004 р. — Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина, Чехія.
- 2007 р. — Болгарія, Румунія.
- 2013 р. — Хорватія.
У 2020 р. Велика Британія видалилася зі складу ЄС.
Як вступити до Євросоюзу

На 2022 рік Євросоюз нараховує 27 держав. Але є деякі країни, що бажають увійти до ЄС. Країни-кандидати на вступ до складу ЄС розподіляються на дві групи:
- Офіційні:
- Албанія;
- Молдова;
- Північна Македонія;
- Сербія;
- Туреччина;
- Україна;
- Чорногорія.
- Потенційні:
- Боснія і Герцеговина;
- Грузія.
До потенційних також відноситься Косово, але Європейська Комісія не визнає її незалежність від Сербії.
Для того, щоб стати членом ЄС країна-кандидат повинна на 100% відповідати Копенгагенським критеріям, які у червні 1993 р. на засіданні в Копенгагені прийняла Європейська Рада, а набрали чинності вони на засіданні Європейської Ради в Мадриді взимку 1995 р..
За Копенгагенськими критеріями від держав-кандидатів вимагається дотримання:
- демократичних принципів;
- прав людини;
- принципів верховенства права.
Крім того, в країні повинна бути розвинена ринкова економіка та повинні виконуватися загальні правила і стандарти ЄС. За досягненнями цих критеріїв спостерігає Європейська Рада. З кожною країною-кандидатом термін і умови прийняття обговорюються окремо, дивлячись на поточний стан країни.
Додатково вирішуються фінансові домовленості й перехідні умови. Іноді деякі правила вводяться поступово з метою надання кандидату додаткового часу на адаптування.
Етапи вступу до ЄС:
- Складання Угоди про асоціацію.
- Внесення до офіційної програми розширення Євросоюзу.
- Надання заявки на вступ.
- Отримання статусу кандидата в члени.
- Перемовини про членство.
- Вступ.
Членство держави у ЄС остаточно закріплюється Договором про приєднання, в якому визначені умови, перехідні заходи та крайні терміни. Договір набуває чинності, якщо:
- є підтримка від Ради ЄС, Комісії та Європейського парламенту;
- підписаний країною-кандидатом та представниками всіх країн-членів ЄС;
- ратифікований країною-кандидатом та кожною країною-членом ЄС.
Після того, як договір всіма підписаний, статус країни-кандидата змінюється на країну, що приєднується. Повноправне членство у ЄС країна отримає у визначену договором дату за умови ратифікації договору.
Європейський Союз та Україна

16 червня 1994 р. між Україною та ЄС була укладена Угода про партнерство та співробітництво.
У 2005 р. Президент України Віктор Ющенко визначив, що членство у ЄС — це стратегічна мета зовнішньої політики країни. Президент Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу погодився, що майбутнє України в ЄС.
12 липня 2007 р. Європарламент у Страсбурзі прийняв рішення підтримати надання Україні перспективи членства в Європейському Союзі.
21 листопада 2013 р. Уряд Азарова припинив підготовку до підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Це одна з причин Євромайдану та Революції гідності.
27 лютого 2014 р. Європарламент все ж таки ухвалив резолюцію, яка надає Україні право на повноправне членство у ЄС.
1 листопада 2014 р. набула чинності Угода про асоціацію між Україною та ЄС, яка була підписана у два етапи:
- 21 березня 2014 р. — політична частина;
- 27 червня 2014 р. — економічна частина.
11 червня 2017 р. — початок дії безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом.
12 жовтня 2021 р. на 23 саміті Україна — ЄС була підписана Угода про Спільний авіаційний простір.
23 червня 2022 року на саміті Євросоюзу Україні надано статус офіційного Кандидата на вступ до ЄС.
Що дасть Україні вступ до ЄС
Приєднання до ЄС гарантує Україні:
- територіальну недоторканність;
- економічну стабільність (появу нових ринків збуту, нові інвестиції);
- забезпечення високого рівня життя населення;
- поширення української культури в країнах ЄС.
Вступ України до складу Євросоюзу має як свої плюси, так і мінуси.
Позитивні моменти:
- Вихід на один ступінь з провідними європейськими країнами.
- Політичні вигоди.
- Економічні вигоди.
- Соціальні вигоди.
- Культурні вигоди.
- Освітні вигоди.
- Енергетичні вигоди.
Негативні моменти:
- Підвищується конкуренція.
- Відтік кадрів.
- Перехід на європейський рівень цін.