“Танталові муки” відчуває людина, коли усвідомлює, що бажана мета, така, на перший погляд, близька, насправді є недосяжною. І від цього усвідомлення у неї починаються неймовірні страшні страждання.
Походження фразеологізму “Танталові муки”
У давній Греції жив фрігійський цар на ім’я Тантал. Він був сином Зевса та улюбленцем богів, тому часто відвідував Олімп, де був присутнім на радах та бенкетах, які влаштовували боги. За своє життя він скоїв кілька тяжких гріхів, за які боги жорстоко покарали його.
Гріхи Тантала:
- Викрав небесний нектар, щоб почастувати земних друзів і продемонструвати їм свою наближеність до богів.
- Сховав в своїй будівлі золотого собаку, якого викрав цар Пандарей у громовержця.
- З ціллю перевірити — чи боги справді всевидючі, він вбив власного сина і приготував з нього головне частування. Боги дізналися правди і воскресили хлопчика.
Перші два гріхи зійшли Танталу з рук, але третього Зевс йому не пробачив і скинув у Царство Мертвих, засудивши на вічні муки.
У підземному царстві мертвих Тантала загнали у озеро, де він стоїть занурений по шию у воду, а над ним звисають гілки дерев з різноманітними плодами. При цьому він завжди відчуває неймовірні спрагу та голод. Якщо він згинається, щоб напитися води, то вона відразу зникає. Якщо він простягає руку, щоб зірвати якийсь плод, миттєвий порив вітру піднімає гілки так високо вгору, що він не може дотягнутися до них.
Приклади речень з фразеологізмом “Танталові муки”
- Малий Максимко, дивлячись на жовте яблуко з червоним бочком, відчував танталові муки, бо не міг до нього дотягнутися.
- Кіт Василь, узрівши глечик з молоком, переживав танталові муки, бо поруч сиділа розлючена на нього господиня.
- Коли Іванко вранці обливається холодною водою, то відчуває танталові муки.
- Дід Прокоп пережив танталові муки, коли перебував у концлагері під час Другої Світової війни.
- Кожного разу Павло Гнатович проходить через танталові муки, перевіряючи письмові роботи вступників до вузу.
